КРАЄЗНАВСТВО - Річка Чорний Ташлик (Проект учня 10 класу Правого Михайла)
Річка
Чорний Ташлик
В степовій частині України
назва «Ташлик» дається невеликим степовим річкам, які протікають у чітко
вироблених річкових долинах. Топонім «Ташлик» походить від тюрської назви «таш»
-дослівно «кам’яна течія, камінь». В цій частині України геологічною основою
служать породи тектонічної структури . Український кристалічний щит – граніт,
рідше лабрадорити, дуніти, габра.
На території України виділяють декілька назв
асоційованих з назвою «Ташлик» - це «Гнилий Ташлик» (Новоархангельський район,
Черкаська область), «Сухий Ташлик» (Новоукраїнський і Добровеличківський
район), «Плетений Ташлик»
(Маловисківський район)
Багато безіменних річок також прийнято
називатьташликами. Чорний Ташлик можна дослівно перекласти, як течія серед
кам’яних порід, що виходять на поверхню у вигляді скель. Це пов’язаноз малою
потужністю осадового чохла. Назва «Чорний» свідчить про забарвлення води, як
результат розчинення чорноземів осадового чохла.
Річка бере початок із заболоченого зниження
поблизу с.Григорівка (Новоукраїнський район). Вона приймає притоки: ліві-
р.Грузька, Помічна. В межах нашої місцевості це річки Лозоватка та Ламана.
Праві притоки: річки Плетений Ташлик, а в межах нашої місцевості – р.Ворона та
р.Калинова.
Річка Чорний Ташлик відноситься до басейну
Південного Бугу і впадає в його ліву притоку – річку Синюха, поблизу села
Касмазове(Вільшанського району).Дана річка тече в межах трьох районів
Кіровоградської області(Новоукраїнський, Добровеличківський та Вільшанський) і
частково в межах Первомайського району, Миколаївської області. Річка протікає
через такі відомі населенні пункти: Рівне, Новоукраїнка, Пісчанний Брід, Лиса
гора.Довжина 135 км .
Площа басейну 2 390 км². Ширина у верхній
течії 7—10 м, у пониззі до 23 м .
Долина переважно коритоподібна, ширина до 6 км , глибина до 100—120 м. Заплава завширшки
до 200 метрів. Річище помірно звивисте (у пониззі дуже звивисте), завширшки
пересічно 20 м .
Похил річки 0,81 м/км. Територія басейну підвищена, абсолютні висоти досягають 220 м , відносно слабо
розчленована балками і ярами. Глибина розчленування поверхні становить 140—210
м. Балки, як правило, довгі, вторинні форми рельєфу виражені слабо, що вказує
на менш активну інтенсивність розвитку ерозійних процесів. Води річки
використовуються на зрошення. Зведено чимало ставків.(Додаток 1.)
За живленням річка відноситься до річок з
мішаним живленням(дощово-снігове і підземне). За режимом- з весняною повінню.
За багаторічними спостереженнями скресання
річки наступає в першій декаді грудня, а льодохід - в другій декаді березня.
В басейні Чорного Ташлика
промислового значення є розробка покладів гранітів, тільки в межах
Новоукраїнського району знаходиться 4 гранітно-розробних кар’єри. Найбільше
значення Капустянське кар’єрне управління «Капустянський граніт», що постачає
свою продукцію і за межі України. Промислове значення мають латеральні глини,
які використовують для випалювання червоної цегли.
В період дощів заплава заболочена, в
посушливий період спостерігається пересихання, а в окремі роки, а особливо у
верхніх течіях – повне пересихання.
На всьому своєму
протязі річка сильно зарегульована. З метою меліорації (зрошення) і ведення
рибного господарства на річці побудовано приблизно 100 ставків.
Для річки характерна особливість річок
Південної півкулі – підвищенність правого берега.(Додаток 2)
Рослинний світ.
Навколишнє
середовище річки Чорний Ташлик представлене сильно змінинеми формаціями
різнотравно-кострицево-ковилових степів. Вони розповсюджені на пасовищних
ділянках, на схилах річкової долини та байраків. Трапляються невеликі байрачні
ліси з насадженнями дубу, бересту, клену татарського. В заплаві річки та по
днищах байраків розташовані зарості очерету звичайного. Природна рослинність
займає приблизно 3,4% від загальної площі басейну. Прируслова частина долини
місцями вкрита заплавними лісами, у деревостані яких переважає тополя біла,
вільха клейка, верба ламка. Нижній ярус каньйону ріки, тальвеги та схили балок
зайняті наскельними дібровами. У складі цих низькобонітетних
дерево-чагарникових рідколісь відзначені дуб звичайний, берест, липа серцелиста,
ясен звичайний, яблуня рання, груша звичайна, клен татарський і польовий, глід
оманливий, калина цілолиста, бруслина бородавчаста та європейська, терен
степовий. У трав'яному покриві переважають яглиця звичайна, бугила лісова,
тонконіг дібровний; рідше купина лікарська, конвалія звичайна, шоломниця
висока, фіалка.
Тваринний світ.
Фауна басейну річки
включає широкі комплекси розповсюджених та звичайних (еврибіотичних та
політопно-степових), степових, степово-чагарникових, чагарниково-узлісних видів.
Менше представлені типово-лучні, кам'янисто-степові, лісові та болотяні.
Загальний фон
безхребетних басейну річки Чорний Ташлик складений переважно комахами, павуками
та наземними черевоногими молюсками. Комахи представлені в фоні 180—230 видами.
Як наслідок постійного випасання худоби, сінокосіння, розорювання основних
рівнинних ділянок та інших форм господарської діяльності, відбувається
збіднення складу типово степових груп та зникнення значної кількості видів.
Крім загального стану фауни певне значення має наявність та стан цінних видів.
У порівнянні з іншими місцевостями обсяг та склад таких видів тут невеликі, але
трапляються види, які занесені до Червоної книги України та Європи.
Герпетофауна
представлена мідянкою, лісовим полозом (занесений до Червоної книги України),
зеленою ящіркою, водяним вужем та болотяною черепахою. Птахів налічується до
119 видів, ссавців — 29 видів.
Батрахофауна
представлена 10 видами. Більшість з них за походженням належить до
середньоєвропейської групи. Шість видів земноводних включені до регіонального
списку рідкісних видів фауни Миколаївської та Кіровоградської областей: кумка
звичайна, жаба гостроморда, жаба трав'яна, ропуха звичайна, тритон звичайний,
тритон гребінчастий.
На видовий склад
рослинних угруповань і тваринного населення впливає забруднення навколишнього
середовища викидами в атмосферне повітря. В басейні річки Чорний Ташлик
переважає забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел. У
Новоукраїнському районі від стаціонарних джерел викинуто в атмосферне повітря
0,9 тис. т шкідливих речовин, від пересувних джерел в атмосферне повітря
викинуто 1,3 тис. т забруднюючих речовин. В основному викиди від залізничного
транспорту, що складає 12,2% від загальної кількості усіх .В перерахунку на
одну особу в атмосферне повітря від стаціонарного забрудника припадає 19,8%, а
від транспорту - 26,6% забруднюючих речовин.
В басейні річки
Чорний Ташлик на території Новоукраїнського району знаходиться 29,5 кг/км2
небезпечних відходів І-ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях та
на території підприємств.
У Новоукраїнському
районі для господарського використання із природних водних об’єктів забрано
0,579 млн. м3 прісної води, скинуто забруднених стічних вод - 0,218 млн. м3, із
них без очистки (чистих) - 0,059 млн. м3, очищених - 0,033 млн. м3.
Низька культура
господарської діяльності супроводжується розораністю земель до урізу води,
зведенням лісів, знищенням заплавних лук, недбайливим зберіганням добрив та
отрутохімікатів, розміщенням тваринницьких ферм у водоохоронних смугах.
Внаслідок цього масштаби забруднення поверхневих вод набувають загрозливого
характеру.
У досліджуваному
нами регіоні антропогенними чинниками, які впливають на біорізноманіття є:
- незбалансований розвиток
водогосподарських комплексів, що зумовлює диспропорцію між потужностями систем
водопостачання і очисних споруд каналізації, що з року в рік продовжує
наростати (м. Новоукраїнка). Так як будівництво природоохоронних комплексів
органами місцевої влади у складних екологічних умовах практично
зупинилося;- діючі споруди
каналізації не здатні забезпечувати очистку стоків до норм гранично допустимих
концентрацій, головним чином, через скиди у каналізацію виробничих стоків
промислових підприємств;
- неконтрольоване і незаконне скидання
підприємствами різного типу власності стоків в каналізаційні мережі, які
виводять з ладу очисні споруди;
- посилене забруднення атмосферного
повітря, ґрунтів та водних ресурсів залізничним транспортом (ст. Помічна);
- змивання поверхневими стоками з полів
у річку, ставки, струмки мінеральних добрив, отрутохімікатів і пестицидів;
- низька екологічна культура населення:
засмічення приберегової смуги побутовими відходами, сміттєзвалищами, брудом від
миття автотранспорту, неорганізований відпочинок на території річки із
несприятливими для цього ґрунтовими умовами.
Отже, басейн річки
Чорний Ташлик - унікальний регіон, що відзначається: 1) високим ступенем
компонентного літологічного, морфологічного, клімато- та біото ресурсного
ландшафтного різноманіття, 2) високим значенням показників оцінок ландшафтного
різноманіття рекреаційного та природоохоронного призначення, 3) пейзажною
різноманітністю із значною кількістю атрактивних складових. Але ця територія з
моменту заселення людиною піддається інтенсивному господарському впливу, що
привело до значної її трансформації .
Основними чинниками
антропогенної трансформації ландшафтів є вплив промислових підприємств,
елімінація деревного покриву в результаті заготівлі деревини, перевипас,
рекреаційне навантаження, а їх наслідком - порушення стабільності екологічних
зв’язків.